П`ятниця
23.04.2021
01:49
Пошук
Вхід на сайт
Календар
«  Квітень 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Архів записів
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Друзі сайту
Осипенківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Про бібліотеки і бібліотечну справу

 

ЗАКОН України від 27.01.1995 р.

№ 32/35-ВР (зі змінами та доповненнями)

      

Цей Закон визначає статус бі­бліотек, правові та організаційні засади діяльності бібліотек і бі­бліотечної справи в Україні. Цей Закон гарантує право на вільний доступ до інформації, знань, за­лучення до цінностей національ­ної та світової культури, науки та освіти, що зберігаються в бібліо­теках.

 

Розділ І

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вжи­ваються в такому значенні:

  • бібліотека — Інформацій­ний, культурний, освітній заклад, що має упорядкований фонд до­кументів і надає їх у тимчасове користування фізичним та юри­дичним особам;
  • бібліотечні ресурси — упо­рядковані фонди документів на різних носіях інформації, довідково-пошуковий апарат, матеріально-технічні           засоби опрацювання, зберігання і пере­дачі інформації;
  • бібліотечна система Украї­ни — розгалужена мережа бі­бліотек різних видів, пов'язаних
    взаємодією і взаємо використанням бібліотечних ресурсів;
  • бібліотечна справа — га­лузь інформаційної, культурної, освітньої діяльності суспільства, що включає створення і розвиток мережі бібліотек, формування та обробку бібліотечних фон­дів, організацію бібліотечного, інформаційного та довідково-бібліографічного обслуговування користувачів бібліотек, підготов­ку бібліотечних кадрів, наукове та методичне забезпечення роз­витку бібліотек;
  • бібліотечний фонд — упо­рядковане зібрання документів, що зберігається в бібліотеці;
  • документ — матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення ін­формації, зафіксованої на папе­рі, магнітній, кіно -, фотоплівці, оптичному диску або іншому носієві;

• депонування — форма збирання І розповсюдження рукописних робіт, переважно наукових;

  • інформаційні ресурси — су­купність документів у інформа­ційних системах (бібліотеках, архівах, базах даних тощо);
  • користувач бібліотеки — фі­зична чи юридична особа, яка звертається до послуг бібліотеки;

• міжбібліотечний абоне­мент — форма бібліотечного обслуговування, заснована на взаємному використанні біблі­отечних фондів і довідково-пошукового апарату бібліотек;

• централізована бібліотечна система — об'єднання бібліотек у єдине структурно-цілісне утво­рення, куди входить центральна бібліотека.

Стаття 2. Законодавство України про бібліотеки і бібліотечну справу

Законодавство України про бібліотеки і бібліотечну справу базується на Конституції України і складається з Основ законодав­ства України про культуру, цього Закону, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких на­дана Верховною Радою України, та інших нормативно-правових актів. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться в законодавстві України про бібліотеки і бібліотеч­ну справу, то застосовуються прави­ла міжнародного договору.

Стаття 3. Сфера дії Закону

Дія цього Закону поширюєть­ся на мережу діючих бібліотек усіх форм власності та підпоряд­кування й організацію бібліотеч­ної справи.

Розділ ІІ

ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА В ГАЛУЗІ БІБЛІОТЕЧНОЇ СПРАВИ

 

Стаття 4. Державна політи­ка в галузі бібліотечної справи

Основою державної політи­ки в галузі бібліотечної справи є реалізація прав громадян на бі­бліотечне обслуговування, забез­печення загальної доступності до інформації та культурних ціннос­тей, що збираються, зберігаються та надаються в тимчасове корис­тування бібліотеками.

Держава:

- підтримує бібліотечну справу та її розвиток шляхом га­рантованого фінансування бібліо­тек, пільгової податкової, кре­дитної та цінової політики;

- фінансує створення інфор­маційних мереж і телекомуніка­ційних систем для інформацій­ного обміну, входження у світові глобальні комп'ютерні мережі, об'єднання та забезпечення до­ступності розподілених бібліо­течних ресурсів;

- стимулює взаємовикористання бібліотечних ресурсів через систему міжбібліотечно­го абонемента, зведених ката­логів, депозитаріїв, обмінних бібліотечних фондів, інтеграцію бібліотек України у світовий Ін­формаційний простір;

  • координує діяльність бі­бліотек усіх форм власності, ре­гулює діяльність бібліотек, що є в державній і комунальній влас­ності, на основі кооперації;
  • забезпечує розвиток бібліо­течного обслуговування соціальне незахищених верств населення;
  • розробляє програми розвит­ку бібліотечної справи та забез­печує їх цільове фінансування;
  • створює умови для між­народного співробітництва бі­бліотек.

 

Розділ ІІІ

БІБЛІОТЕЧНА СИСТЕМА УКРАЇНИ

 

Стаття 5. Основи організа­ції та функціонування бібліо­течної системи України

Бібліотечна система України функціонує на основі скооперо­ваного комплектування фондів та обробки документів, довідково-пошукового апарату, взаємовикористання бібліотечних ресур­сів, а також організації науково-дослідної, науково-бібліографічної та науково-методичної роботи.

Стаття 6. Види бібліотек

За значенням бібліотеки поді­ляються на:

всеукраїнські загальнодер­жавного значення (національні, державні);

республіканські (Автономної Республіки Крим);

обласні;

міські;

районні;

селищні;

сільські.

За змістом бібліотечних фон­дів бібліотеки є:

універсальні;

галузеві;

міжгалузеві.

За призначенням бібліотеки поділяються на:

публічні (загальнодоступні);

спеціальні (академій наук, науково-дослідних інститутів, навчальних закладів, підприємств, установ, організацій);

спеціалізовані (для дітей, юна­цтва, осіб з фізичними вадами).

Публічні, спеціальні та спе­ціалізовані бібліотеки можуть об'єднуватися у централізовані бібліотечні системи.

Стаття 7. Національна бі­бліотека України

Національна бібліотека Укра­їни провідний державний культурний, освітній, науково-інформаційний заклад, що виконує функцію методичного та коорди­наційного центру з питань бібліо­текознавства, бібліографознавства, документознавства, бере участь у розробленні державної політики в галузі бібліотечної справи та реа­лізує її.

 Національна бібліотека Украї­ни володіє потужним фондом віт­чизняних і найважливіших науко­во значущих зарубіжних докумен­тів і задовольняє найрізноманіт­ніші потреби суспільства, сприяє розвитку науки, освіти, культури, здійснює міжнародне співробітни­цтво у формуванні та використанні світових бібліотечних ресурсів.

 Бібліотечний фонд націо­нальної бібліотеки України є національним культурним над­банням Українського народу, невід'ємною складовою части­ною культурної спадщини та пе­ребуває під охороною держави.

 Загальнодержавне спряму­вання діяльності національної бібліотеки України забезпечу­ється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері культури.

Національна бібліотека Укра­їни має право на одержання обов'язкового безоплатного примір­ника документів згідно із законом.

 Статус національної надаєть­ся державній бібліотеці згідно із законодавством.

Стаття 8. Державна бібліотека

Державна бібліотека — бібліо­тека загальнодержавного значення, що здійснює бібліотечне, бібліографічне, інформаційне обслуговування користувачів і виконує функцію всеукраїнсько­го науково-дослідного, методич­ного та організаційного центру бібліотек відповідної галузі або категорій користувачів.

Державна бібліотека може бути універсальною, спеціаль­ною, спеціалізованою.

Державна бібліотека має пра­во на одержання обов'язкового безоплатного примірника доку­ментів згідно із законом.

Стаття 9. Центральні бібліотеки

 Центральні бібліотеки — го­ловні бібліотеки регіонів, які зобов'язані формувати, зберіга­ти та надавати в користування найбільш повне зібрання доку­ментів у межах своєї території, організовувати взаємовикористання бібліотечних ресурсів і надавати методичну допомогу бібліотекам різних видів відпо­відних територій.

 Органи державної влади та органи місцевого самоврядуван­ня повинні забезпечувати пріо­ритетне додаткове бюджетне фі­нансування центральних бібліо­тек відповідно до обсягів їх ді­яльності.

 Центральні бібліотеки беруть участь у розробленні та реалізації державних і регіональних про­грам у межах своєї компетенції та програм розвитку бібліотечної справи, створенні інформаційних мереж на основі єдиних стандар­тів обробки документів І обміну даних.

Стаття 10. Організація взаємодії бібліотек

 Для більш повного задоволен­ня потреб користувачів бібліотек в інформації, раціонального ви­користання бібліотечних ресур­сів органи державної влади та ор­гани місцевого самоврядування стимулюють взаємодію бібліотек і створюють умови для розвитку міжбібліотечного абонемента, зведених каталогів автоматизо­ваних баз даних, депозитаріїв.

 Забезпечення взаємодії бібліо­тек різних видів покладається на центральні бібліотеки відповід­них територій, якими є:

• на загальнодержавному рів­ні — національні та державні бі­бліотеки;

• в Автономній Республіці Крим — Республіканська універ­сальна наукова бібліотека імені І.Франка;

  • на обласному рівні — обласні універсальні наукові бібліотеки;
  • на міському рівні — міські публічні бібліотеки або централь­ні бібліотеки міської централізо­ваної бібліотечної системи;

• на районному рівні - ра­йонні бібліотеки або центральні бібліотеки районної централізованої бібліотечної системи.

Стаття 11. Взаємодія бібліо­тек України з підприємствами, установами та організаціями

 Бібліотеки України є скла­довою частиною Інформаційної системи держави.

З метою забезпечення раці­онального використання біблі­отечних ресурсів як складової частини інформаційних ресурсів держави бібліотеки взаємодіють з підприємствами, установами та організаціями, які мають бази да­них та діяльність яких пов'язана зі створенням, збиранням, оброб­кою, накопиченням та збережен­ням інформації.

 Взаємодія бібліотек з підприєм­ствами, установами та організаці­ями може здійснюватися в рамках державних і регіональних програм у межах своєї компетенції та програм розвитку бібліотечної справи, а та­кож на основі укладених угод.

Розділ IV

ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ, РЕОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЛІКВІ­ДАЦІЇ БІБЛІОТЕК

 

Стаття 12. Створення бібліотек

 Бібліотеки створюються з урахуванням соціально-економічних, національних, культурноосвітніх і виробничих потреб суспільства згідно з соці­альними нормативами, встанов­леними відповідними органами державної влади.

 Бібліотеки можуть створюва­тися на основі усіх форм влас­ності, передбачених законами України. Засновниками бібліотек можуть бути органи державної влади, органи місцевого само­врядування, самоврядні органі­зації, фізичні та юридичні особи, у тому числі іноземні, в порядку, передбаченому законом.

 Бібліотека може не мати ста­тусу юридичної особи та перебу­вати у складі підприємства, уста­нови або організації.

 Бібліотека, що входить до складу централізованої бібліо­течної системи, може мати ста­тус юридичної особи.

 Бібліотека діє на основі ста­туту (положення), що затвер­джується її засновником (заснов­никами). У статуті (положенні) бібліотеки визначаються її ста­тус, форма власності, джерела фінансування, вид і профіль ді­яльності.

Стаття 13. Реєстрація бібліотек

Реєстрація бібліотек неза­лежно від форм власності прово­диться за місцем їх знаходження органами місцевого самовряду­вання у порядку, встановленому законодавством.

Бібліотека набуває статусу юридичної особи з дня її реє­страції.

Свідоцтво про реєстрацію бі­бліотеки є підставою для відкрит­тя рахунків в установах банків.

Бібліотеки, що не є юридич­ними особами, реєстрації не під­лягають.

У разі зміни форми власності або назви бібліотеки ЇЇ перере­єстрація здійснюється у порядку, встановленому законодавством.

Відмова в реєстрації бібліотеки може бути оскаржена до суду в по­рядку, встановленому законом.

 

Стаття 14. Реорганізація та приватизація бібліотек

Реорганізація бібліотек здій­снюється відповідно до законо­давства України.

Бібліотеки, що є юридични­ми особами, не підлягають при­ватизації.

У разі приватизації будівель, споруд, приміщень, в яких розмі­щені бібліотеки, що є у держав­ній або комунальній власності, та відмови нового власника надава­ти в користування займані бібліо­теками будівлі, споруди, при­міщення органи, що приймають рішення про приватизацію цих будівель, споруд, приміщень, за­безпечують бібліотеки будівля­ми, спорудами, приміщеннями, збудованими за спеціальними проектами, або іншими упоряд­кованими приміщеннями, що відповідають умовам обслугову­вання користувачів бібліотек і зберігання бібліотечних фондів.

У разі приватизації майна юридичної особи, в складі якої перебуває бібліотека, одночасно із зазначеним майном можуть бути приватизовані бібліотеч­ні фонди та майно, необхідне для її діяльності, за наявності зобов'язання нового власника продовжити подальше функціо­нування бібліотеки протягом десяти років. У разі відсутності такого зобов'язання зазначене майно не підлягає приватизації, а рішення щодо подальшого його використання приймається від­повідно до законодавства.

Стаття 15. Ліквідація бібліотек

Бібліотеки ліквідуються за рі­шенням:

• власника;

• засновника - за згодою власника;

• в інших випадках, передба­чених законодавством.

У разі ліквідації державних та комунальних підприємств, уста­нов, організацій, у складі яких перебувають бібліотеки, бібліо­течні фонди та майно, необхідне для діяльності бібліотеки, пере­даються до бібліотек, що є у дер­жавній та комунальній власності, згідно з рішенням відповідних органів виконавчої влади та ор­ганів місцевого самоврядування. Доцільність реорганізації та ліквідації бібліотек, що є у дер­жавній та комунальній власності, визначається відповідними орга­нами виконавчої влади та орга­нами місцевого самоврядування за погодженням зі спеціально уповноваженим центральним ор­ганом виконавчої влади у сфері культури.

 

Розділ V

БІБЛІОТЕЧНІ ФОНДИ

 

Стаття 16. Бібліотечні фонди

 Бібліотечні фонди формують­ся відповідно до значення, скла­ду користувачів бібліотеки та виду бібліотеки як упорядковане зібрання документів.

 Державний бібліотечний фонд України складається з фон­дів бібліотек, що є у державній і комунальній власності, фондів бібліотек самоврядних органі­зацій, взаємопов'язаних ско­оперованим комплектуванням, єдиним довідково-пошуковим апаратом, системою депозитар­ного зберігання, перерозподілу та взаємовикористання фондів і відображає науковий, культур­ний, інформаційний потенціал суспільства.

 Особливо цінні, рідкісні до­кументи та колекції включають­ся до Державного реєстру націо­нального культурного надбання України згідно з положенням, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

 Архівні документи, зібрані в бібліотеці, входять до складу Національного архівного фонду України згідно із Законом Укра­їни «Про Національний архівний фонд та архівні установи».

Для документів, що внесені або підлягають внесенню до Дер­жавного реєстру національного культурного надбання України, та документів, що є унікальними документами Національного ар­хівного фонду України і зберіга­ються в бібліотеках, встановлю­ється особливий режим охорони, зберігання та використання.

 У разі, якщо бібліотека не забез­печує необхідні умови для збері­гання та використання документів, внесених до Державного реєстру національного культурного над­бання України, вони можуть бути передані іншим бібліотекам згідно з рішенням відповідних органів виконавчої влади за погодженням зі спеціально уповноваженим цен­тральним органом виконавчої вла­ди у сфері культури.

Стаття 17. Комплектування бібліотечних фондів

 Комплектування бібліотеч­них фондів здійснюється шляхом отримання обов'язкового примір­ника документів у порядку, вста­новленому законом, документів, що випускаються за цільовими програмами книговидання, при­дбання документів за готівко­вий і безготівковий рахунки, документообміну, отримання в дарунок, депонування та іншого безкоштовного одержання доку­ментів.

 Маловживані, але цінні в на­уковому та художньому відно­шенні документи передаються в бібліотеки-депозитарії. Порядок передачі зазначених документів у бібліотеки-депозитарії визнача­ється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері культури.

Стаття 18. Облік, зберігання та використання документів

 Облік, зберігання та вико­ристання документів, що знахо­дяться в бібліотечних фондах, здійснюються відповідно до пра­вил, затверджених спеціально уповноваженим центральним ор­ганом виконавчої влади у сфері культури, та встановлених стан­дартів, технічних умов, інших нормативних документів.

 Власник (засновник) бібліо­теки зобов'язаний забезпечува­ти належні матеріально-технічні умови для зберігання та викорис­тання бібліотечних фондів.

Вилучення з бібліотечних фондів документів, у тому числі ветхих, тих, що втратили акту­альність, наукову та виробничу цінність або які мають дефект, дублетних здійснюється у по­рядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним ор­ганом виконавчої влади у сфері культури. Вилучення документів з бібліотечних фондів за ідеоло­гічними чи політичними ознака­ми забороняється.

 Документи, що не входять до Державного реєстру націо­нального культурного надбання України, можуть бути передані безкоштовно із фондів одних бі­бліотек іншим або реалізовані.

 

Розділ VI

ОБОВ'ЯЗКИ ТА ПРАВА БІБЛІОТЕК

 

Стаття 19. Обов'язки бібліотек

 Бібліотеки своєю діяльністю забезпечують реалізацію прав громадян на бібліотечне обслу­говування, встановлених цим За­коном.

 Бібліотеки обслуговують ко­ристувачів бібліотеки згідно із правилами користування бібліо­текою, розробленими на основі типових правил, затверджених спеціально уповноваженим цен­тральним органом виконавчої влади у сфері культури.

 Використання бібліотеками відомостей про користувачів бі­бліотеки та їх інтереси з будь-якою метою, крім наукової, без їх згоди не допускається.

 Бібліотеки, незалежно від форм власності, що мають у своїх фондах особливо цінні та рідкісні видання, колекції, від­несені до національного куль­турного надбання, забезпечують їх належне зберігання і несуть відповідальність за їх облік, включення до автоматизованих баз даних, а також державну ре­єстрацію.

 Бібліотеки, незалежно від форм власності, не мають права вилуча­ти та реалізовувати документи, віднесені до цінних і рідкісних ви­дань, унікальних документальних пам'яток, крім випадків, передба­чених законодавством.

 Бібліотеки зобов'язані звіту­вати про свою діяльність перед своїми засновниками та громад­ськістю.

 Бібліотеки, незалежно від форм власності та підпорядку­вання, зобов'язані виконувати відповідні норми та правила, встановлені в галузі бібліотечної справи.

Стаття 20. Права бібліотек

Бібліотеки в порядку, перед­баченому їх статутами (положен­нями), мають право самостійно:

• визначати зміст, напрями та форми своєї діяльності;

• здійснювати господарську діяльність, відкривати в порядку, визначеному законодавством, ра­хунки в установах банків, у тому числі валютні, встановлювати перелік платних послуг;

• визначати джерела комплек­тування своїх фондів;

  • встановлювати пільги для окремих категорій користувачів бібліотеки;
  • визначати при наданні ко­ристувачам бібліотеки докумен­тів розмір коштів, що переда­ються бібліотеці як забезпечення виконання зобов'язань щодо по­вернення одержаних у бібліотеці документів, у випадках, передба­чених правилами користування бібліотеками;
  • визначати види та розміри компенсації шкоди, заподіяної користувачами бібліотек, у тому числі пені за порушення термінів користування документами;
  • визначати умови викорис­тання бібліотечних фондів на основі договорів з юридичними
    та фізичними особами;
  • вилучати та реалізовувати документи зі своїх фондів відповідно до нормативно-правових актів;
  • здійснювати у встановле­ному порядку співробітництво з бібліотеками та іншими уста­новами й організаціями інозем­них держав, вести міжнародний документообмін, бути членом міжнародних організацій, брати участь у реалізації державних і регіональних програм у межах своєї компетенції та програм роз­витку бібліотечної справи;
  • здійснювати іншу діяль­ність, спрямовану на виконання статутних завдань, яка не супе­речить законам.

 Бібліотека має право на за­хист створених нею баз даних, інших об'єктів інтелектуальної власності бібліотеки згідно із за­конодавством.

 

 

Розділ VII

ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ГРОМАДЯН, ПІДПРИЄМСТВ, УСТАНОВ І ОРГАНІЗА­ЦІЙ НА БІБЛІОТЕЧНЕ ОБ­СЛУГОВУВАННЯ

 

Стаття 21. Права громадян,

підприємств, установ і організацій на бібліотечне обслуговування Громадяни України неза­лежно від статі, віку, націо­нальності, освіти, соціального походження, політичних та ре­лігійних переконань, місця про­живання мають право на бібліо­течне обслуговування, яке може бути у формі:

• абонемента (у тому числі міжбібліотечного);

• системи читальних залів;

• дистанційного обслугову­вання засобами телекомунікації;

  • бібліотечних пунктів;
  • пересувних бібліотек.

 Громадяни України, підпри­ємства, установи та організації мають право вільного вибору бібліотек відповідно до своїх по­треб.

 Права громадян України, під­приємств, установ і організацій на бібліотечне обслуговування забезпечуються створенням мережі бібліотек та різноманіт­ністю їх видів, безкоштовністю основних бібліотечних послуг.

 Іноземці та особи без грома­дянства, що перебувають в Укра­їні на законних підставах, корис­туються тими самими правами на бібліотечне обслуговування, що і громадяни України.

Стаття 22. Права користувачів бібліотеки

 Доступ до документів та на­дання бібліотечних послуг корис­тувачам бібліотек здійснюються з додержанням вимог щодо за­безпечення охорони державної таємниці, забезпечення зберіган­ня фондів бібліотек, а також від­повідно до статутів (положень) бібліотек, правил користування бібліотеками.

 Користувачі бібліотек мають право:

• безоплатно користуватися інформацією про склад бібліо­течних фондів через довідково-пошуковий апарат (крім комер­ційних баз даних);

• безоплатно отримувати кон­сультаційну допомогу в пошуку та виборі джерел інформації;

• безоплатно отримувати у тимчасове користування доку­менти із фондів бібліотеки, крім
документів, придбаних за кошти, одержані від господарської ді­яльності бібліотеки;

  • одержувати документи або їх копії по міжбібліотечному або­нементу;
  • одержувати інформацію з інших бібліотек, користуючись каналами зв'язку;
  • користуватися іншими вида­ми послуг, у тому числі на плат­ній основі;
  • брати участь у роботі біблі­отечних рад.

 Користувачі бібліотек з ва­дами зору мають право на одер­жання документів на спеціальних носіях Інформації через мережу спеціалізованих та інших загаль­нодоступних бібліотек.

Користувачі бібліотек дитячо­го та юнацького віку мають право на бібліотечне обслуговування у загальнодоступних та спеціалізо­ваних бібліотеках.

Стаття 23. Обов'язки користувачів бібліотек

Користувачі бібліотек зобов'язані:

  • дотримуватися правил ко­ристування бібліотеками;
  • замінювати втрачені (по­шкоджені) документи, одержані з фондів бібліотек, рівноцінними
    або відшкодовувати їх ринкову вартість у розмірах, встановле­них правилами користування бі­бліотекою.

 

Розділ VIII

УПРАВЛІННЯ БІБЛІО­ТЕЧНОЮ СПРАВОЮ

 

Стаття 24. Державне управ­ління бібліотечною справою

 Загальне методичне керівни­цтво бібліотеками та координа­цію їх роботи здійснює спеціаль­но уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері культури.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері культури:

- формує єдину державну політику щодо бібліотечної спра­ви в Україні;

- розробляє та реалізує дер­жавні програми в межах своєї компетенції та програми розвит­ку бібліотечної справи;

- сприяє централізованому комплектуванню і використанню бібліотечних фондів;

- здійснює координацію ро­біт щодо об'єднання бібліотек в єдину бібліотечно-інформаційну систему;

- організує підготовку та перепідготовку бібліотечних ка­дрів, підвищення їх кваліфікації;

- здійснює контроль за ді­яльністю бібліотек, що є у дер­жавній і комунальній власності,
збереженням ними бібліотечного фонду України;

- сприяє науковим дослі­дженням, методичному забезпе­ченню бібліотечної справи;

- організує розробку держав­них бібліотечних стандартів, ін­струкцій, положень, інших нор­мативних документів;

- може заохочувати праців­ників бібліотечних закладів згід­но із законом.

 Міністерства та інші централь­ні органи виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні бібліотеки, здійснюють керів­ництво підвідомчими їм бібліо­теками.

 Міністерства та інші цен­тральні органи виконавчої влади, які мають у своєму підпоряд­куванні бібліотеки, реалізують державну політику в галузі бі­бліотечної справи, визначають систему управління мережею підпорядкованих їм бібліотек, забезпечують координацію їх діяльності з бібліотечною систе­мою спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері культури.

Стаття 25. Участь громад­ськості у бібліотечній справі

Громадяни та їх об'єднання мають право брати участь у фі­нансуванні програм розвитку бібліотечної справи, підтримці творчих починань у діяльності бібліотек, вирішенні соціальних і побутових проблем бібліотечних працівників. Це право реалізуєть­ся шляхом створення читацьких та наглядових рад бібліотек, бла­годійних організацій, розвитку спонсорства, меценатства, інших форм благодійництва.

 

Розділ IX

ФІНАНСУВАННЯ, МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА МАЙНОВІ

ПРАВА БІБЛІОТЕК

 

Стаття 26. Фінансування бібліотек

 Основними джерелами фі­нансування бібліотек державної і комунальної форм власності є кошти відповідно державного та місцевих бюджетів; бібліотек, за­снованих на інших формах власності, — кошти засновників.

 За рахунок коштів держав­ного та місцевих бюджетів здій­снюються фінансування розроб­ки і реалізації програм розвитку бібліотечної справи, будівництво та реконструкція бібліотечних будівель, споруд, приміщень, розвитку дистанційного обслуго­вування засобами телекомунікацій, інших форм обслуговування жителів віддалених районів, осіб з фізичними вадами.

 Суми витрат на поповнення бібліотечних фондів у Державно­му бюджеті України та місцевих бюджетах виділяються окремим рядком.

 Додаткове фінансування бі­бліотек може здійснюватися за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб, у тому числі Іноземних, за рахунок коштів, одержаних бібліотеками від гос­подарської діяльності, надання бібліотеками платних послуг, пожертвувань та інших джерел, не заборонених законодавством. Розмір коштів, що надходять з додаткових джерел фінансуван­ня, не підлягає обмеженню, ці кошти не можуть бути вилучені на кінець бюджетного року, не враховуються при визначенні об­сягів бюджетного фінансування на наступний рік І повинні ви­користовуватися виключно на здійснення статутної діяльності бібліотеки (придбання літерату­ри, технічних засобів тощо).

 Фінансування приватних бі­бліотек здійснюється за рахунок коштів власника та інших дже­рел, не заборонених законодав­ством.

Стаття 27. Матеріально-технічне забезпечення бібліотек

 Забезпечення бібліотек будів­лями, спорудами, приміщення­ми, збудованими за спеціальни­ми проектами, або іншими упо­рядкованими приміщеннями, що відповідають умовам обслуго­вування користувачів бібліотек, зберігання бібліотечних фондів, відповідними засобами механі­зації та автоматизації бібліотеч­них процесів, розмножувальною технікою, іншим обладнанням та транспортом здійснюється їх власником (засновником).

 Забороняється переміщення бібліотек без надання рівноцін­ного упорядкованого приміщення для обслуговування користувачів бібліотеки, роботи працівників, зберігання бібліотечних фондів.

Стаття 28. Майнові права бібліотек

 Держава гарантує захист май­нових прав бібліотек усіх форм власності.

 Земельні ділянки, на яких роз­ташовані бібліотеки, що є у дер­жавній І комунальній власності, передаються їм у безстрокове користування відповідно до зе­мельного законодавства.

 Бібліотечний фонд, будівлі, споруди, приміщення, обладнан­ня та інше майно, що є держав­ною або комунальною власністю та передане засновником бібліо­текам державної і комунальної форм власності, належить їм на праві оперативного управління.

 Будівлі, споруди, приміщення, майно, бібліотечні фонди, закріп­лені за державними бібліотеками на праві оперативного управління, є державною власністю, незалеж­но від місця їх знаходження.

Стаття 29. Господарська діяльність бібліотек

 Бібліотеки здійснюють госпо­дарську діяльність відповідно до законодавства та їх статутів (по­ложень).

 Бібліотеки мають право само­стійно розпоряджатися відповід­но до законодавства доходами від господарської діяльності, у тому числі від надання платних послуг, і майном, придбаним за рахунок цих доходів.

 Бібліотеки, що безкоштовно надають основні бібліотечні по­слуги, в порядку, передбаченому законом, звільняються від опо­даткування доходів, отриманих від надання платних послуг.

 

Розділ X

СОЦІАЛЬНІ ГАРАНТІЇ ПРАЦІВНИКІВ БІБЛІОТЕК

 

Стаття 30. Соціальні гаран­тії працівників бібліотек

 На працівників бібліотек, неза­лежно від форм власності та ста­тусу бібліотеки, поширюються га­рантії, встановлені законодавством про працю, соціальне страхування, пенсійне забезпечення.

 Працівникам бібліотек, які працюють у селах і селищах, а також пенсіонерам, які раніше працювали у бібліотеках у цих населених пунктах і прожива­ють у них, держава відповідно до законодавства забезпечує без­оплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм.

 Працівникам бібліотек мо­жуть встановлюватися надбавки та доплати в межах затверджено­го фонду оплати праці працівни­ків бібліотек.

 Підприємства, установи та ор­ганізації за рахунок власних ко­штів можуть у колективних дого­ворах встановлювати працівни­кам бібліотек додаткові пільги.

 Працівники бібліотек мають право на доплату за вислугу ро­ків у порядку, встановленому Ка­бінетом Міністрів України.

Розділ XI

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В ГАЛУЗІ БІБЛІОТЕЧНОЇ СПРАВИ

 

Стаття 31. Міжнародне співробітництво в галузі бібліотечної справи

Міжнародне співробітництво в галузі бібліотечної справи здій­снюється на основі міжнародних договорів України, Основ за­конодавства України про куль­туру, цього Закону та інших нормативно-правових актів.

 

Розділ XII

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО БІБЛІОТЕЧНУ СПРАВУ

 

Стаття 32. Відповідальність за порушення законодавства про бібліотечну справу

Особи, винні в порушенні законодавства про бібліотечну справу, несуть відповідальність згідно із законом.

 

Розділ XIII

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

 

1. Цей Закон набирає чиннос­ті з дня його опублікування.

2. До приведення законів України, інших нормативно-правових актів у відповідність із нормами цього Закону вони ді­ють у частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня на­брання чинності цим Законом:

  • підготувати та подати до Верховної Ради України пропо­зиції про внесення змін до зако­нів України, що випливають із цього Закону;
  • розробити та привести у відповідність із цим Законом свої нормативно-правові акти;
  • забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

4. Пункт 5.1 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість» (Відомості Верховної Ради України, 1997р., №21, ст.156, № 51, ст. 305; 1998 р., № 10, ст. 37, № 18, ст. 95, № 33, ст.224; 1999р., №35, ст.302, №38, ст. 340, № 39, ст. 357; зі змінами, внесеними Законом України від 17 лютого 2000 року № 1460-ПІ, доповнити підпунктом 5.1.23 та­кого змісту:

«5.1.23. надання бібліотеками, що є у державній і комунальній власності, платних послуг фізич­ним і юридичним особам».