Виховний захід: «Буду я природі другом»
Мета: формування в особистості розуміння залежності людини від природи, необхідності жити в гармонії з нею; виховання почуття відповідальності за природу як національне багатство, основу життя на Землі
Учитель: Добрий день, діти, гості. Сьогоднішнє наше заняття присвячене найактуальнішій проблемі людства – екології. А що таке екологія? (сл.1)
(Відповіді учнів)
Якщо подивитися на карту нашої рідної України (сл.2), то ми побачимо цілий зелений океан лісів.(сл. 3). У цьому зеленому океані – білокорі берізки (сл. 4), темні, похмурі ялини (сл. 5), світлі соснові бори ( сл. 6). Одним із чудових скарбів, яким володіє наша Батьківщина – є ліс. Сьогодні ми поговоримо про ліс, про правила поведінки в природі.
Пропоную разом замислитися. Наша рідна природа… Скільки її чудових створень бачимо навколо: зелений ліс, чисті джерела, озера, чисте повітря, чарівні краєвиди.
Тому відкриваємо наше заняття віршами, що присвячені чудовому світові, який подарувала природа людині.
Виступ учнів
- Мені зірка відкрила секрет.
І на вушко шепнула здаля:
Є на світі багато планет (сл. 7)
Та найкраща планета Земля.
Такий цікавий світ безмежний
Багато в нім загадок є:
Десь лев ступає обережний, (сл. 8)
А лось з струмка водичку п’є (сл.9)
2. Летять метелики на квіти, (сл. 10)
Гуде бджолиний дружний ліс. (сл.11)
І дивляться на все це діти,
Бо він прекрасний світ такий (сл. 12)
Шумить верхами буйний ліс:
Дуби (сл. 13), берези (сл. 14), буки ( сл. 15),
Співає сойка (сл. 16), свище дрізд (сл. 17)
І воркотять голубки (сл. 18).
3. Чудова природа. Така, як казка.
Он в небі хмаронька пливе,
То бережи її будь – ласка,
Все в неї гарне і живе.
Он квітка полум’ям палає (сл. 19),
І ясне сонечко блищить,
Чарівна пташечка співає,
Все в дивосвіт прийшло, щоб жить.
Учитель: Природа не жаліє для нас нічого, щедро роздає свої дари, щоб люди та інші істоти жили в гармонії, красі, мирі, злагоді. А як же люди інколи поводяться в природі?
(Відповіді учнів)
- Давайте подивимося, що сталося з одними героями лісу. (сл. 20)
Сценка «Судове засідання»
Секретар 1.
Встати! Суд іде! (сл. 21)
Судове засідання проводять: суддя Протасенко Єлизавета Миколаївна, прокурор Свистун Максим Ярославович, адвокат Говяз Владислав Миколайович. Слухаємо справу про поведінку в лісі Водомута Замурзовича, Лісогуба Лиходійовича, Шумовика Громовича. Сідайте!
Суддя.
Ліс – це не лише багато дерев, кущів, трав, а й помешкання багатьох тварин. У ньому достатньо рослинної їжі, є де заховатися від негоди, побудувати житло. Їжею у лісі є ягоди, жолуді, горіхи, насіння сосни, клена, дуба, деревина, листя дерев, трав, гриби. Людина багато чим зобов’язана природі, лісу. А чим саме цінний ліс? Навіщо він нам потрібен?
Секретар 2.
Ліс – це наше багатство. Ліс – це зелений одяг нашої планети Земля. Та де ліс, завжди чисте повітря. Ліс – це домівка для тварин і птахів.
Секретар 1.
Ліс – е наш товариш, і затримуючи вологу, він допомагає людині вирощувати гарні врожаї. Слово надається прокуророві.
Прокурор.
До прокуратури надійшла скарга від мешканців лісу. Дозвольте зачитати.
Суддя.
Дозволяю.
Прокурор.
(Зачитує)
Скарга!
У лісі з’явився порушник річок та озер Водомут Замурзович, винищувач пташиних гнізд і мурашних домів – Лісогуб Лиходійович і ворог лісової тиші – Шумовик Громович. Урятуйте нас! Покарайте, будь-ласка, бандитів.
Мешканці лісу.
Секретар 1.
Запросити обвинувачів
(Входять порушники лісу)
Лісогуб Лиходійович.
Мені не подобається, що мене відірвали від улюбленої справи. Цілився з рогатки в горобчика, а мене – раз, ніби вітром здуло!
Шумовик Громович.
А я зі свого голосного оточення потрапив ось сюди, де не чути ані писку, ані крику, ані ударів барабанів. І мене аж голова розболілася від тиші . А ти, Водомуто, чого мовчиш? Може ти нам щось поясниш?
Водомут Замурзович.
- Я один-однісінький у своєму болоті забивав камінчиками джерельце, щоб вони мене не очищали воду, виривав та викидав на берег різні квіточки, а замість них накидав у своє болотце, два вози різноманітного сміття. Е встиг це викинути з кишені. (дістає з кишені камінці), та й опинився ось тут з вами. А ти просиш пояснити «Я й сам нічого не второпаю…»
Лісогуб Лиходійович
Куди ми потрапили?
Секретар 2.
Ви знаходитеся у залі суду. Мусимо Вас попередити, що за негідні вчинки ви будете суворо покарані.
Шумовик Громович.
А як це негідні вчинки?
Прокурор:
Ваша Честь, дозвольте запросити свідків.
Суддя.
Дозволяю
Секретар 1. Викликаємо свідків
(Входять свідки)
Суддя.
Хто хоче звинувати Лісогуба Лиходійовича
Свідок 1. Не руйнувати мурашник. Бо мурашники підвищують родючість грунту, знищують шкідників.
Свідок 2. Не ламати гілок. Дерева – це істоти, листя затримує пил, виділяє кисень, яким дихає людина.
Суддя.
А хто хоче звинуватити Водомута Замурзовича?
Свідок 3.
Не залишати сміття у лісі, біля озер, річок, не забруднювати воду у водоймах. Відпочиваючи влітку на пляжі, треба бути акуратними, не залишати після себе залишок їжі, паперу, пляшок, консервних банок (сл. 22). Не можна все це закопувати в пісок. Потрібно загорнути і викинути вдома. Щоб берег річки не руйнувався, його потрібно обсаджувати деревами й кущами.
Свідок 4.
Ріки, джерела, струмки бережи!
Може не стати на світі води.
Будеш безжально воду бруднити,
Сітями рибу ловити, травити.
Будеш у річку бруд виливати.
Можеш усе навкруги зруйнувати.
Суддя.
Як шкодить природі Шумовик Громович?
Свідок 5
Не шуміть в лісі, особливо на весні,
Нехай птахи співають голосисто.
У небі сонячнім прозоро-променистім,
Нехай ніщо погане не стурбує -
Щасливого життя їх не руйнує.
Адвокат.
Ваша честь це було б чудово, якби в таке дивовижне творіння, як ліс, не втручалася людина. Ми люди, водночас можемо бути і ворогами, і друзями лісу. Людина вирубує ліс, полює на тварин, руйнує їхні житла. 200-400 років тому в Україні існував дикий бик-тур (сл. 23). Але він зник на планеті, тому ані ми, ані наші нащадки не можуть побачити цю тварину. На захист обвинувачів хочу сказати, що вони не винні. Адже вони не відвідували школи, їх не вчили, як треба поводитися в лісі. Тому пропоную навчити їх правил поведінки в природі.
Суддя.
Не заперечую. Пригадаймо основні правила поведінки в природі.(сл. 24)
(Відповіді дітей)
Суддя.
Немає на Землі людини, чиє життя не було б пов’язане з лісом, з життям дерев. Озирніться навколо: меблі, вікна, шафи, двері, дошка зроблені із дерева. Із деревини, зроблені книжки, зошити, олівці. Без дерев сьогоднішнє життя просто не можливе. Але ліс щороку усе більше потребує захисту, відновлення того, що безумно знищували.
Адвокат.
Ліс - не місце для гри і забави,
Він багатство велике держави.
Всі дерева, і ягоди й трави,
Тут зросли для корисної справи.
Кожен кущ бережіть ви малята,
Де росточок пробиває малий
Може вирости дуб в три обхвати,
Березняк чи малинник густий
Прокурор.
Якщо обвинувачі не змінять свою поведінку в природі, пропоную позбавити їх права проживати на планеті Земля. Нехай шукають іншу планету, тому, що вони впливають на наше здоровя, наших рідних, близьких, усе довкілля.
Адвокат.
Упиніться останній є шанс!
Огляніться благаю я вас!
Все задумано мудро в природі –
Життя всьому в мирі і згоді.
Не ламайте, не знущайтесь,
Не руйнуйте, не губіть…
Пожалійте, приголубте,
Нагодуйте, оживіть!
Порушники (разом)
Вбачте нас будь ласка, ми зрозуміли, і більше не будемо шкодити.
Секретар 1.
Увага! Оголошуємо вирок.
Суддя.
Суд визнав Лісогуба Лиходійовича, Шумовика Громовича та Водомута Замурзовича не винними. Але пам’ятайте, нам належить Земля, ми на ній господарі. Ми завжди повинні дбати, щоб вона залишилася багатою і прекрасною, щоб жили на ній звірі, росли рослини, жили мирно люди.
Є у Сонячній системі
Планета, що зветься Земля (сл. 25)
І я вам скажу, що кращої
За неї ніде нема.
Оберігайте ж повсюди
Шлях і стежиночку в гаю.
Все те окрасою буде
Нашого рідного краю
Кожного дня і кожну хвилину
Оберігайте всяку звіринку,
Тільки добра їй треба бажати
І намагайтесь не ображати.
Право живих на життя поважайте
З вдячністю працю тварин зустрічайте,
Кожна хай зустріч несе відкриття
Ціннішого в світі нема, ніж життя
Пісня «Зелений світ»
Учитель.
У нашій країні, як і у всьому світі люди піклуються про природу. Вони організовують різні партії, заповідники (сл. 26, 27). У 1980 роців Україні вперше надруковано «Червону книгу». (сл. 28)
500-600 років тому в Українських лісах було багато зубрів (сл. 29). А зараз їх не стало. Це повчальна і сумна історія для всього нашого людства. Єдиним ворогом для зубра стала людина. Наші пращури знищували їх заради смачного м’яса і гарної шкіри. Убивали не замислюючись над тим, що їх онуки, правнуки ніколи не побачать цієї тварини. Але знайшлися на Землі люди, для яких доля зубра не байдужа. У 1932 році, вони знайшли в різних країнах світу 566 живих зубрів і почали відновлювати їх кількість. У 1965 році зубрів повернули в Україну. Їх розмістили в заповідниках.
Тест-гра.
Вчитель.
А зараз ми проведемо гру.
- Якщо ви не смітите на вулицях плесніть у долоні;
- Якщо не спалюєте листя у дворі, дим якого забруднює повітря шкідливими речовинами – почухайте носа;
- Якщо ви не розбиваєте скляні пляшки, не кидаєте їх на землю, в травичку, в річку – погладьте себе по голівці;
- Якщо ви розмовляєте з батьками про екологічні проблеми селища підніміть обидві руки;
- Якщо переживаєте, коли бачите понівечене дерево, зрубану ялинку, забруднену річку – покладіть руку на серце;
- Якщо хочете дружити з природою, жити з нею в злагоді, мирі, красі – візьміть один одного за руки і підніміть їх у гору.
Вчитель.
Земля наш прекрасний і єдиний дім (сл. 30), надійний космічний корабель, у якому людина повинна бути господарем (сл. 31).
Усі ми з дитинства любимо природу ( сл. 32), мандруємо лісами, полями, купаємося в морі, на річці, милуємося квітами, з насолодою дихаємо цілющим лісовим повітрям.
Тому пам’ятайте: одна людина залишає в лісі слід, сотня-стежку, тисяча-пустелю. Знищуючи природу-ми знищуємо себе. Оберігаючи природу-приносимо користь собі й усій планеті.
- Чи сподобалося вам наше заняття?
- Який висновок ми можемо зробити з нашої зустрічі?
(відповіді учнів)
Вчитель.
Я знаю, що ви насправді любите і піклуєтеся про природу. Ваше шанобливе ставлення починається з маленьких справ, які ви виконуєте протягом року. Пропоную вам вдома на підвіконні виростити квітку. А для нашої газети кожен запише свою добру справу, яку він зробив, оберігаючи природу, щоб усі могли прочитати.
Дякую вам за роботу, молодці! (сл. 33)
